Актуально: літературні огляди та інші дописи

 
 

Актуально: літературні огляди та інші дописи




 

Спраглі читання

 

Ірина Токарська

 

Нажитися серед людей,і прийти до книжки,яку створили люди. Мати її як порятунок від самих людей-відкидання зайвого,концентрація головного. Читати про людей зі сторінок, тобто бачити там і людину,і кимось створений її образ, і відношення автора до свого матеріалу.

Двадцять перше століття-це час насичення інформацією,користування нею у всіх сферах,поєднання,колажування різних фактур.

Пропоную до огляду різні літературні і літературознавчі тексти,обмін інформацією, купання у літературному безмірі,обговорення,смакування добірними зразками…

Книгарня «Є» для мене справжній порятунок-тут є читальна зала(трохи заважає музика,але…). Набираю книжки,журнали оберемками і всідаюся читати.

Кур’єр Кривбасу№260-261,2011.

Перелистую. Марія Микицей. Трофей на довгу пам’ять. Спроба псевдо роману.

Манера захоплює:легкість,ненав’язливість,швидкість перебігу подій. Читається добре. Дивує,як у такій швидкоплинності авторка встигає помічати і виписувати дрібну деталь,наповнювати нею текст,смакувати. Чисто жіноча риса сприймати світ і як моноліт, і знати його у найменших деталях.

Багато у тексті власної позиції автора,відношення до подій,до створюваних образів.

Єдине побажання-це тема. Чи не занадто легка(повітряна) як для цікавого письменника?

Дальше мою увагу привернув Юрій Винничук з літературним дослідженням «Блудний син української літератури». Дуже професійний виклад про прозаїка Стефана Грабинського,котрий творив польською мовою,а народився у Галичині(1887).

Ось кілька тез з критичного слова Ю.Винничука:

-всі явища природи були для Грабинського сповнені таємничих знаків,за якими насилу можна було помітити дійсність;

- С.Грабинський пише новели,фантастичні повісті,повні містики і жахів. Твори моторошні,впливають своїм настроєм,описи викликають тривогу.;

- після прочитання новела постає,як тематичне рівняння;

- залізна логіка в розвитку фабули змушує читача сприймати твір не як чисту фантастику,а як правдиву оповідь з фантастичним настроєм.

- творчість Грабинського дуже влучно схарактеризував польський дослідник Артур Гутнікевич: «Грабинський,будучи представником глибокої провінції,створив особливий вид фантастики - «галичанський».

 

…Маленька будівля  станції,що ліпилася до гранітної прямовистої кручі,нагадувала ластівчине кубло в скельній ніші. Навколо здіймалися на дві тисячі метрів вершини,що занурювали в напівтемряву шляхи,склади,вокзал. З похмурих чолів гігантів наповзала печаль,закутувала станцію невидимою пеленою. Вгорі клубочилася вічна мла,скочуючись тюрбанами мокрих випарів…

Ось так. Створене не зникає,формується в самодостатній світ,витає,живе,і кимось обов’язково буде віднайдене у безмірі моря літературного.

 

Дуже несподіваний цікавий погляд  у романі Ричарда Бротігана «У кавуновому цукрі»:

Гадаю,тобі цікаво,хто я такий,але я один із тих людей,у кого немає звичайного імені. Моє ім’я залежить від тебе. Називай мене тим,про що зараз думаєш. Можливо,була злива. Це моє ім’я…

Можливо,це було опівночі й вогонь гуркотів,немов дзвін.

Це моє ім’я…

Або ти вирушив на прогулянку. І навколо багато квітів.

Це моє ім’я…

 

Наталія Шпильова-Саїд дуже влучно подає критичну характеристику твору:

-«наївна» оповідь обертається довкола «вічних» питань - життя,смерть,кохання,любов,добро і зло,сутність людини;

-це віртуальна відкрита драма,засадничий стрижень якої складають психологічний дискомфорт,емоційний дисбаланс,панічна внутрішня розщепленість…

Після  «Кур’єра» листаю мою улюблену письменницю Галину Пагутяк. Свіжа образність,колоритна мова,текст настільки своєрідний,що особисто для мене читається ,як поезія. Сюжет,як такий,відходить на другий план. Люблю прочитувати окремі абзаци,речення,насолоджуватись містичною естетикою слова Г.Пагутяк. Складного, глибинного,живописного,земного,з поглядом у небесну глибінь. Для ілюстрації своїх слів вибрала кілька цитат із роману-феєрії «Зачаровані музиканти» «Ярославів вал» К.,2010(цілком випадкових,до речі,але яких:

- «Хтось стукав у браму,а Петро косив траву»…

- «Тіло дідича лежало в труні посеред зали,а осиротілі слуги тинялися двором,не звиклі до волі. Не знали,направду,що їм чинити, і їхня воля могла виявитися гіркою та голодною»…

- «Однак Матвій не почував себе спустошеним,просто вибіленим,чистим,як цей камінь»…

І на завершення  свого огляду приведу вірш Енріке Казасеса(з каталонської переклали Каталіна Джірона та Андрій Антоновський) з журналу іноземної літератури «Всесвіт»1-2,2011

 

 

Будинки моєї вулиці

якась печера в горах

квітучий сад червоний

на пляжі пристань

 

пастуша халабуда

гніздо влаштоване на гілці

відблиск на дні криниці

курява на рівнині

 

прилавки на базарі

на площі лава

поміж ланами стежка

завод покинутий

 

попід мостом куток

джерело знайденого джерела

платформна шопа

солома в стійлі жовта

 

єдиної бросливи тінь

пил за караваном

та сяяння за небокраєм

й найдальша зірка

 

це все мій дім та все

було є й буде мені домом

немов би видів майоріння

 прання яке розвішувала бабця

(зі збірки «Пісні про кохання та революцію»,Transports Ciberians.2007)

 

Ось так,пробігтися,зачерпнути «водиці з криниці» різних настроїв,думок,поданих у стилі, напрямки,течії,школи. Збагатитися,обмінятися думками у віртуальних світах,щоби в реальних творити добротний літературний продукт.

 

 

 

 

 

 

ЖОРЖ ДИКИЙ

 

ЗАКЛИК

 

 

Боротись хочу зі злобою

й мажорів наглості,

щоб жити в мирі з добротою

без війн і гадості.

 

Хотіти мало - щось роби!

Саме не зробиться!

Випрямлюй вікові горби -

душа де злобиться.

 

Не ний, не нудь і не кажи:

- А що я можу?

І не грози, а покажи,

як дати в рожу.

 

Та не сусіду чи менту -

вони не варті...

Набий ту гниду золоту

в державній варті.

 

І стань керманичем життя!

І стань людиною!

Щоби пишалася сім’я,

а ти - країною!

 

Час не повернеться назад -

чого чекати?!

Щоб було в світі все гаразд -

час повставати!

 

30.04.2012 р.

 

 

Коментар Жоржа Дикого: Хочу уточнити значення слова "повставати", який багато хто розуміє як безлад-бунт і бійку з силовими структурами влади, а реальний зміст слова є: "повно ставати", тобто ставати повноправним розпорядником власного життя. У вірші йдеться про повстання як духовну категорію кожного - повстати проти валасного самоприниження.



Создан 09 июн 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником